Як написати твір: план, види і як навчити дитину писати твори

Коротко: твір — це власний текст учня на задану тему, у якому він розповідає про події, описує предмет чи людину або доводить свою думку. Щоб написати твір, з’ясуйте тему і вид твору, запишіть на чернетці ідеї, складіть план із трьох частин — вступ, основна частина, висновок, — напишіть чорновий варіант за планом і перевірте його. У початковій школі ці частини називають зачин, основна частина і кінцівка. Батькам краще не писати твір за дитину, а допомагати запитаннями: так навичка з’являється, а не відкладається.

Що таке твір і з чого він складається

Твір відрізняється від переказу тим, що учень пише власний текст: своїми словами, зі своїми прикладами і думками. Переказ — це відтворення чужого тексту, а твір — розповідь, опис чи роздум автора-школяра.

Будь-який твір складається з трьох частин:

Усі частини пов’язані однією думкою: висновок відповідає на те, про що заявлено у вступі. Кожен абзац основної частини присвячений одній мікротемі — одній події, одній деталі чи одному аргументу.

Як написати твір: 6 кроків

1. Зрозумійте тему і вид твору. Перечитайте завдання: що треба зробити — розповісти, описати чи довести думку? Підкресліть ключові слова теми. Твір «Мій улюблений куточок природи» — це опис, «Як я провів літо» — розповідь, «Чи потрібні людям друзі» — роздум.
2. Зберіть ідеї. На чернетці запишіть усе, що спадає на думку: події, деталі, приклади, влучні слова. Не відбирайте одразу — відберете на наступному кроці.
3. Складіть план. Виберіть 3–5 найкращих ідей і розставте їх у порядку: що піде у вступ, що в основну частину, чим закінчити.
4. Напишіть чернетку. Пишіть за планом, не зупиняючись на кожному слові. Помилки виправите потім — зараз головне викласти думки.
5. Перевірте. Прочитайте текст уголос. Чи зрозуміло, про що він? Чи немає повторів одних і тих самих слів? Чи всі речення закінчені? Потім перевірте орфографію і розділові знаки.
6. Перепишіть начисто. Акуратно перенесіть текст у зошит, розбийте на абзаци і ще раз перечитайте.

Як скласти план твору

План — це короткий перелік того, про що буде кожна частина. Пункти можна записати розповідними реченнями, називними («Осінні кольори») або запитаннями («Що змінилося в парку?»). Ось приклад плану для твору-опису «Осінь у парку»:

1. Осінь прийшла до парку (вступ).
2. Кольори дерев і килим із листя.
3. Осінні звуки й запахи.
4. Хто гуляє в парку восени.
5. Чому я люблю осінній парк (висновок).

План пишуть на чернетці, і його можна змінювати під час роботи. Якщо з’явилася цікава думка, якої немає в плані, — додайте пункт, але не відмовляйтеся від плану зовсім: він не дає «загубитися» і піти від теми.

Як почати твір

Найважче — перше речення. Кілька способів почати:

• З головної думки: «Я вважаю, що справжній друг — це той, хто поруч у складну хвилину».
• З враження: «Восени наш парк стає схожим на казковий палац».
• З випадку: «Минулого літа я вперше побачив море».
• Із запитання: «Чи можна прожити без книжок? Думаю, що ні».

Перше речення можна написати й після того, як готова основна частина: тоді простіше зрозуміти, з чого почати.

Види творів: розповідь, опис, роздум

Від виду твору залежить план. Ще в початковій школі діти знайомляться з трьома типами текстів — розповіддю, описом і міркуванням, — а в 5–11 класах до них додаються твори на літературну тему, характеристика героя, твори-роздуми на складніші теми. Точні вимоги до виду й обсягу твору визначає вчитель.

Твір-розповідь

Розповідає про події в тому порядку, як вони відбувалися. У зачині — де, коли і з ким це сталося. В основній частині — як розвивалися події і найцікавіший момент. У кінцівці — чим усе закінчилося і що автор відчув. Допоміжні питання: «Що було спочатку? А потім? Що сталося найцікавішого?».

Твір-опис

Описує предмет, тварину, людину, природу чи картину. Будується від загального враження до деталей: який вигляд має, які кольори, звуки, форми, чим вирізняється. Головні слова в описі відповідають на питання «який?»: прикметники, порівняння («листя, як золоті монетки»). У кінці — ставлення автора: що подобається і чому.

Твір-роздум (твір-міркування)

Доводить думку. Будується так: теза (що я вважаю) — 2–3 аргументи з прикладами (чому я так вважаю) — висновок (отже). Допомагають слова-зв’язки: «На мою думку…», «По-перше…», «По-друге…», «Наприклад…», «Отже…». Короткий приклад:

Я вважаю, що книжки потрібні кожному. По-перше, з книжок ми дізнаємося багато нового про світ. По-друге, читаючи, ми вчимося співчувати героям і розуміти інших людей. Наприклад, після казки «Колосок» я зрозумів, чому важливо працювати разом. Отже, книжки роблять нас розумнішими і добрішими.

Твір на літературну тему

У середніх і старших класах пишуть твори про прочитаний художній твір: характеристику героя, роздум про проблему твору. Тут діє та сама схема, що й у роздумі: теза про героя чи проблему, аргументи з прикладами з тексту (вчинки, слова героя, короткі цитати) і висновок. Типова помилка — переказувати сюжет замість того, щоб доводити думку.

Міні-твір: скільки речень

Єдиної норми немає: обсяг задає вчитель і залежить від класу. У початковій школі міні-твір зазвичай займає 5–7 речень, іноді до 10. Найпростіша схема: одне речення — вступ, 3–5 речень — основна частина, одне — висновок. Два приклади міні-твору з таким планом є у статті «Навіщо людям казки: для чого їх читати дітям і приклади міні-твору».

Як навчити дитину писати твори: поради батькам

• Не пишіть за дитину і не диктуйте. Твір, написаний мамою, дає оцінку, але не дає навички — наступного разу знову буде потрібна мама. Те саме стосується готових творів з інтернету чи від чат-бота: дитина отримує текст, але не вчиться писати сама.
• Спочатку усно. Попросіть розповісти: «Про що ти хочеш написати? Що було найцікавішим?». Коли думку сказано вголос, записати її значно легше.
• Допомагайте запитаннями. «Який він був?», «Що ти відчув?», «Чому ти так думаєш?», «А можеш навести приклад?». Запитання підказують, що писати, але слова залишаються дитячими.
• Складіть словничок до теми. Перед твором про осінь запишіть разом 10–15 слів: які бувають листки, яке небо, що робить вітер. Так у тексті менше повторів «був», «потім», «гарний».
• Хваліть зміст, а потім виправляйте. Спершу скажіть, що вдалося: цікава думка, влучне слово. Помилки показуйте після цього і не всі одразу.
• Пишіть у житті. Листівка бабусі, підпис до фото з подорожі, кілька речень у щоденник, відгук про мультфільм — короткі тексти тренують ту саму навичку без оцінок.
• Більше читайте. Діти, які багато читають, бачать, як будуються речення і абзаци, і мають більший словниковий запас. Як зацікавити дитину книжками — у статті «Від “читання під палкою” до любові до книг».

Якщо дитина читає повільно і погано переказує прочитане, писати твори їй теж важко: бракує і словника, і прикладів. Для школярів у SMARTUM є курс швидкочитання «Ліберика»: він тренує швидкість читання, увагу і розуміння тексту.

Часті помилки у творах

• Переказ замість твору. Особливо у творах про книжку: дитина переказує сюжет, а своєї думки немає. Допоможе питання «А що ти про це думаєш?».
• Немає висновку. Текст обривається на останній події. Нагадуйте: в кінці — що з цього вийшло і що відчуває автор.
• Відхід від теми. Твір про літо перетворюється на розповідь про улюблену гру. Тут допомагає план.
• Повтори слів. «Потім ми пішли… потім ми побачили…». Під час перевірки шукайте синоніми або перебудовуйте речення.
• Задовгі речення. Якщо речення не вдається прочитати на одному диханні, його варто розбити на два.
• Загальні фрази. «Було дуже гарно» нічого не розповідає. Попросіть уточнити: що саме було гарним?

Коли варто звернутися до фахівця

Якщо дитина має що сказати усно, але на письмі постійно пропускає чи плутає букви, «дзеркалить» їх, не дописує закінчення, а помилок не меншає, хоча правила вона знає, — порадьтеся з логопедом. Це можуть бути ознаки дисграфії, і тоді звичайні поради з написання творів не допоможуть, поки не попрацювати з причиною. Детальніше — у статті «Дисграфія та дислексія: як розпізнати ці порушення у школяра».

Часті запитання

З чого складається твір?

З трьох частин: вступ (зачин), основна частина і висновок (кінцівка). Вступ і висновок короткі, основна частина — найбільша, у ній розкривається тема.

Скільки речень має бути у творі?

Обсяг визначає вчитель. У початковій школі міні-твір зазвичай займає 5–7 речень, у середніх класах твори більші — від кількох абзаців до сторінки й більше.

Як написати твір-роздум?

Почніть із тези — своєї думки. Далі наведіть 2–3 аргументи, кожен з прикладом, і зробіть висновок, який повторює тезу іншими словами. Допомагають слова «на мою думку», «по-перше», «по-друге», «отже».

Чим твір відрізняється від переказу?

Переказ відтворює чужий текст близько до змісту. Твір — власний текст: учень сам добирає події, деталі й аргументи і висловлює свою думку.

Чи можна допомагати дитині писати твір?

Так, але запитаннями, а не готовими реченнями: обговорити тему, допомогти скласти план і словничок, вислухати усну розповідь, разом перечитати чернетку. Писати текст дитина має сама.