Як навчити дитину зав’язувати шнурки бантиком: 2 способи покроково

Коротко: більшість дітей опановують шнурки у 5–7 років, хтось трохи раніше, хтось пізніше. Почати найлегше зі способу «два вушка»: зробити перший вузол, скласти обидва шнурки петлями і зав’язати петлі між собою так само, як перший вузол. Класичний спосіб — «петля і обмотка»: одна петля, другий шнурок обводять навколо неї і протягують в отвір. Тренуйтеся по 5–10 хвилин на черевику, що стоїть на столі, сидячи поруч із дитиною, а не навпроти, і не в ранковому поспіху.

З якого віку вчити дитину зав’язувати шнурки

Для бантика потрібні спритні пальці обох рук і вміння запам’ятати послідовність із п’яти-шести дій. Тому більшість дітей навчаються зав’язувати шнурки приблизно у 5–7 років. Це орієнтир, а не норма: хтось справляється у 4,5 року, а хтось — у 8, особливо якщо до школи носив взуття на липучках. Поширене твердження, що дівчатка мають навчитися до 4 років, а хлопчики — до 5, нічим не підтверджене: темп залежить від конкретної дитини, а не від статі.

Можна пробувати, якщо дитина:

• сама взувається і знімає взуття;
• нанизує намистини, застібає великі ґудзики, малює і вирізає ножицями;
• може повторити за дорослим 3–4 дії поспіль;
• сама цікавиться шнурками — наприклад, бачила, як зав’язує старший брат.

У 2–3 роки діти зазвичай ще не зав’язують шнурки. У цьому віці корисно протягувати товстий шнурок у великі дірки на дерев’яній шнурівці чи нанизувати намистини — це готує пальці до бантика пізніше.

Шнурки — одна з навичок самообслуговування, які знадобляться в першому класі разом з одяганням, ґудзиками і блискавками. Про інші такі навички — у статті «5 навичок, які варто розвинути у дитини перед першим класом».

Як підготуватися: шнурки, взуття, місце

• Шнурки. Пласкі або круглі середньої товщини, не слизькі — наприклад, бавовняні. Тонкі гладенькі шнурки вислизають з пальців, і вузол розповзається.
• Два кольори. Зв’яжіть між собою два різнокольорові шнурки або зафарбуйте половину шнурка маркером. Так простіше пояснювати: «синій обводимо навколо червоної петлі».
• Спочатку не на нозі. Тренуйтеся на черевику, що стоїть на столі носком від дитини, — так вона бачить і свій черевик, коли дивиться згори. Нахилятися до власної ноги і водночас вчити нові рухи важко.
• Поруч, а не навпроти. Коли дорослий сидить навпроти, дитина бачить рухи дзеркально і плутає руки. Сядьте поруч або позаду і показуйте повільно.
• Тренажер. Підійде дерев’яна шнурівка, бізіборд або картонний «черевик» із дірками від діркопробивача.

Спосіб 1. «Два вушка» — найпростіший для початку

Цей спосіб ще називають «вушка зайчика». Обводити шнурок навколо петлі не потрібно: дитина двічі робить той самий рух, тому з нього зручно починати.

1. Хрестик. Візьміть по шнурку в кожну руку і схрестіть їх, щоб вийшла буква Х.
2. Перший вузол. Верхній шнурок просуньте під нижній в отвір унизу хрестика і витягніть. Потягніть обидва кінці в сторони, щоб вузол щільно ліг на черевик.
3. Два вушка. Складіть кожен шнурок петлею — вийдуть два «вушка». Тримайте їх біля основи, кінці звисають донизу.
4. Хрестик із вушок. Схрестіть вушка буквою Х.
5. Вузол із вушок. Верхнє вушко просуньте під нижнє в отвір біля основи — так само, як шнурок у першому вузлі.
6. Затягніть. Візьміться за обидва вушка і потягніть у сторони. Бантик готовий.

Робіть вушка не надто маленькими: петлю завдовжки з палець дитині легше втримати.

Спосіб 2. Класичний бантик «петля і обмотка»

Так зав’язує шнурки більшість дорослих. Спосіб трохи складніший, зате бантик виходить швидше. Перші два кроки ті самі, що й у «двох вушках».

1. Хрестик. Схрестіть шнурки буквою Х.
2. Перший вузол. Верхній шнурок просуньте під нижній і затягніть у сторони.
3. Петля. Складіть один шнурок петлею і тримайте її біля основи великим і вказівним пальцями.
4. Обмотка. Другий шнурок обведіть навколо петлі один раз. Під обмоткою біля основи петлі утвориться невеликий отвір.
5. Друга петля. Пальцем проштовхніть другий шнурок у цей отвір і витягніть його з іншого боку петлею.
6. Затягніть. Візьміться за обидві петлі і потягніть у сторони.

Проговорюйте кроки щоразу тими самими словами: «хрестик — вузлик — петля — обвели — у віконце — затягнули». Коротка примовка допомагає запам’ятати порядок, і згодом дитина повторює її сама.

Швидкі способи і подвійний бантик

Коли дитина впевнено зав’язує бантик, можна показати швидші способи — наприклад, так званий вузол Ієна, у якому обидві петлі роблять одночасно. Першим його вчити не варто: рухи дрібні й швидкі, і дитині важко їх розгледіти.

Якщо шнурки весь час розв’язуються, спершу перевірте дві речі: чи не слизькі шнурки і чи не виходить «бабусин вузол» (про нього — нижче). Якщо все гаразд, а бантик однаково розпускається, зав’яжіть його петлі між собою ще раз простим вузлом. Такий подвійний бантик тримається міцніше, але розв’язувати його довше. Для найменших або для спортивних занять підійдуть також липучки чи еластичні шнурки, які не треба зав’язувати.

Як тренуватися, щоб вийшло

• Покажіть повільно весь бантик. Зав’яжіть його кілька разів, називаючи кожен крок.
• Почніть з кінця. Дитячі ерготерапевти часто радять «зворотний ланцюжок»: дорослий робить усі кроки, а дитина — лише останній, затягує петлі. Коли це виходить, вона робить два останні кроки, потім три. Кожна спроба закінчується готовим бантиком, і дитина відчуває успіх.
• Коротко і регулярно. 5–10 хвилин кілька разів на тиждень дають більше, ніж година у вихідний.
• Не вранці перед виходом. Коли всі поспішають, дорослий зав’язує сам, а дитина нервує. Тренуйтеся ввечері або у вихідні.
• Перенесіть на своє взуття. Коли бантик виходить на столі, переходьте до черевика на нозі: спочатку сидячи на стільці, потім — присівши, як доведеться на перерві у школі.
• Хваліть за спробу. Помічайте, що вже вдається: «Перший вузол ти вже робиш сам». Не перезав’язуйте одразу за дитиною, навіть якщо вийшло криво.
• Шульгам легше вчитися в дорослого-шульги або коли дорослий показує рухи дзеркально. Не наполягайте, щоб дитина робила все «як правша».

Якщо пальці поки не слухаються, відкладіть бантик на кілька тижнів і пограйте в ігри для рук: нанизування, ліплення, прищепки, ґудзики. Ці самі вправи готують руку і до письма — докладніше в статті «Як навчити дитину писати букви і цифри».

Часті помилки

• Бантик стоїть «вертикально» і швидко розв’язується. Це так званий бабусин вузол: друга частина зав’язана в той самий бік, що й перший вузол. Спробуйте обводити шнурок навколо петлі в інший бік, а в «двох вушках» — схрещувати вушка навпаки. Правильний бантик лежить упоперек черевика.
• Перший вузол не затягнутий. Тоді весь бантик теліпається. Нагадуйте: після першого вузла потягнути кінці в сторони.
• Петля розкривається під час обмотки. Спочатку притримайте основу петлі самі, поки дитина обводить шнурок, а потім передайте це їй.
• Тягнуть за кінчики, а не за петлі. Так бантик розпускається — саме так його й розв’язують. Затягувати треба за петлі.
• Петлі надто маленькі, а кінці довгі. Маленьку петлю важко втримати, а довгі кінці наступають ногою. Робіть петлі більшими.
• Дорослий поспішає і нервує. Дитина відчуває напругу, і руки слухаються гірше. Якщо обидва втомилися, краще зупинитися і повернутися завтра.

Уміння впоратися самому зі шнурками, одягом і портфелем — частина загальної самостійності. Як її підтримувати, не роблячи все за дитину, — у статті «Інфантильність: що це простими словами і як виховати самостійну дитину». А для дітей 5–7 років у SMARTUM є підготовка до школи: заняття в невеликій групі, де дитина вчиться слухати інструкцію і доводити справу до кінця.

Коли порадитися з фахівцем

Якщо дитині 7–8 років, а шнурки не виходять, це саме по собі не тривожна ознака: можливо, їй просто не було потреби. Порадьтеся з педіатром — за потреби він направить до дитячого ерготерапевта чи невролога, — якщо незграбність помітна і в інших справах: дитині важко тримати олівець і застібати ґудзики, вона часто перечіпається, не може навчитися кататися на велосипеді, швидко втомлюється під час письма, і це заважає їй у садку чи школі.

Часті запитання

У скільки років дитина має вміти зав’язувати шнурки?

Здебільшого у 5–7 років. Жорсткої норми немає: якщо до школи дитина носила липучки, вона цілком може навчитися і у 8 років — після кількох тижнів спокійних тренувань.

Чи вміє дитина у 3 роки зашнуровувати і зав’язувати шнурки?

Зазвичай ні. У 2–3 роки діти вчаться знімати і вдягати просте взуття, протягують товстий шнурок у великі дірки шнурівки. Зав’язати бантик у цьому віці майже ніхто не може, і це нормально.

Як швидко навчити дитину зав’язувати шнурки?

Почніть зі способу «два вушка», візьміть двокольорові шнурки і тренуйтеся щодня по 5–10 хвилин на черевику на столі. Допомагає «зворотний ланцюжок», коли дитина спочатку робить лише останній крок. Скільки часу знадобиться, залежить від дитини: регулярність важливіша за тривалість занять.

Який спосіб кращий: «два вушка» чи «петля і обмотка»?

Обидва дають однаковий бантик. «Два вушка» простіше запам’ятати, класичний спосіб швидший. Почніть з того, що дитині легше, а другий покажіть згодом.

Дитині 10 років, а вона не вміє зав’язувати шнурки. Що робити?

Найчастіше дитина просто носила взуття без шнурків. У 10 років навчитися навіть легше, ніж у 5: пальці вже спритні, а послідовність запам’ятовується швидше. Покажіть класичний спосіб на черевику на столі й дайте кілька днів практики. Якщо ж труднощі є і з іншими дрібними рухами, порадьтеся з педіатром.